торкайся ніжно краси нестримної життя немов убили щастя а потім віддали заміж невіру що ти скажеш коли прийде твій час коли буде не пізно не рано а як завжди навіщо брехати люди навіщо хто я знаєш а ти правий лівий берег надій стриміє бовваніє десь за горизонтом сподівань а як щодо правди коли ти будеш удома удома вже ніколи екзамени стреси біль коли ти бачиш що далі все те ж як виразити біль нестримний страх невимовний ляк переляк паніка душі не вмирає що далі ти відкрий очі прости мені все ти знаєш далі не буде просто так буває вперше боляче сильно навіщо навіщо навіщо волає душа немов ріжуть її а слова падають в тіло трикутниками лез нагострених словами чужих облич ти ніхто ніколи не буде щастя віриш у тебе є все живи вір надійся бо тебе такої вже не буде буде повторюваність на кого залишаю на кого моє щастя піде як я зможу там бути якщо немає впевненості що тут моє щастя мамо як я буду мамо