коли душу мою порубану завернув ти в газетку
й пішов на базар
я зрозуміла раптом
яка я тобі чужа
мене біль тобою причинений не палить а спалює душу серце вбиває фенікс дурнуватий воно вірить все ще
болить мрія нездійсненна нездійснена тобою
ненавиджу до слів страшних ненавиджу
ніякий я не апполінер так просто немає ніяких зупинок на шляху до страти серця і душі навіки ненавиджу тебе
ось ось кричи так щоб голуби миру боялися дихати поряд з нашим коханням
ти також не дихай на мене слова твої "я тебе ....." тхнуть запахом смерті наших почуттів
де у мені спокій взявся незрозумілий пробачати тобі не можу бо нічого просто ти сука а я теж стерво навіть не мрій далі не буде